|
Працю того, хто на шляху істини навчив тебе бодай би однієї букви, не можна винагородити всіма скарбами казни.
|
|
Алішер Навої
|
|
|
|
Гнів учителя дорожчий під батьківської ласки.
|
|
Саав
|
|
|
|
Ось і я тепер. Готую свого Трохима в педагоги, до справи найвищою мірою благородної і серйозної.
|
|
Тарас Шевченко
|
|
|
|
Покликання вчителя — покликання високе й благородне.
|
|
Л. Толстой
|
|
|
|
Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу...
|
|
Антон Чехов
|
|
|
|
Учителем школа стоїть...
|
|
Іван Франко
|
|
|
|
Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна,— єсть уже велика користь для дітей.
|
|
Леся Українка
|
|
|
|
...Вчительство... велике діло любові, терпеливості й абпегації.
|
|
Іван Франко
|
|
|
|
Я так думаю з собою зробити: повчуся ще років зо два, та й поступлю у народні вчителі на село. Всю свою любов, яка єсть у моєму серці, весь свій розум, що єсть у моїй голові, все те я віддам бідним замученим сільським дітям і їх темним батькам та мамам.
|
|
Михайло Коцюбинський
|
|
|
|
Всі добрії люди, умілії та путящі, повиходили в учителі.
|
|
Анатолій Свидницький
|
|
|
|
Викладання — найшляхетніша справа, я розумію, що, незважаючи на всю її трудність, вона може приносити волику радість тому, хто вміє пробуджувати молоді уми.
|
|
Ромен Роллан
|
|
|
|
Я пам'ятаю, чим зобов'язаний своїм учителям. Часом досить одного випадково зроненого слова вчителя, і все наше життя осяюється новим світлом! А здавалося ж, його й не слухав як слід або сміявся з нього! У ту хвилину цього слова ніби й не помітив. І лише через багато років виявляєш у собі його плоди.
|
|
Ромен Роллан
|
|
|
|
Я люблю добрих служителів освіти і з повагою ставлюся до них. Вони створюють кадри для армії духа. Гадаю, що я й сам також служу у лавах цієї армії.
|
|
Ромен Роллан
|
|
|
|
...Вона (вчителька) багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила. І за це їй від нас повік-віки мусить бути велика і щира подяка.
|
|
Павло Тичина
|
|
|
|
Як колишній учитель, як людина, усе життя зв'язана з школою, вважаю, що професія вчителя передусім — професія творча.
|
|
Максим Рильський
|
|
|
|
Я з рук твоїх давно пішов у люди, в життя бурхливе, грозяні моря, учитель мій!.. Тебе я не забуду, моєї юні радісна зоря!
|
|
Володимир Сосюра
|
|
|
|
І хай з тих днів згубили лік ми рокам, завжди, завжди, як сонячний салют, для нас сіяє подвигом високим твій благородний, безкорисний труд.
|
|
Володимир Сосюра
|
|
|
|
Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій,
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя...
|
|
Андрій Малишко
|
|
|
|
Письменників називають інженерами людських душ. Те саме завдання по вихованню й навчанню молодого покоління стоїть і перед учителями, перед працівниками освіти. Отже, є всі підстави називати і їх такими ж інженерами. А таке звання чесна людина мусить виправдувати працею.
|
|
Петро Панч
|
|
|
|
Коли я думаю про школу і шкільного вчителя, в моїй уяві завжди спалахує образ ясної, вічно юної ватри. Вона, мов неопалима купина, палає незгасно на вітрах історії, а все нові й нові покоління людей підступають до неї, тягнуться до її очисного полум'я і, нагрівшись, відходять з просвітленою душею.
|
|
Петро Панч
|
|
|
|
Я вважаю найпотрібнішою і найпочеснішою професію вчителя...
|
|
Олександр Корнійчук
|
|
|
|
Щоб виховати людину високого інтелекту, красиву й багату емоціонально, вчитель не може обійтися без книги, без цілого світу художніх образів. Книга — велика сила, це правда, але в руках доброго вчителя, ми знаєм, ця сила подвоюється. Слава тому вчителеві, який на все життя прищеплює юному серцю любов до художнього твору, до його правди, до його краси.
|
|
Олесь Гончар
|
|
|
|
Справжній учитель завжди боїться своїх перших уроків, а вже на всі інші йде з трепетом.
|
|
Михайло Стельмах
|
|
|
|
Навчати — це покликання, творчість. На гарматний постріл не можна підпускати до дитини байдужих, «душевних холостяків». Так, так, саме «душевних холостяків» — так я їх називаю.
|
|
Самуїл Маршак
|
|
|
|
Учитель!.. Його образ живе в серці поряд з найдорожчими нам образами матері й батька, а іноді в цьому серці займає перше місце.
|
|
Сергій Михалков
|
|
|
|
Учитель. Це слово на все життя западає в нашу пам'ять з того дня і години, коли з малого світку своєї сім'ї ми вперше переступаємо поріг школи і, стаючи першокласниками, робимо, хай дуже маленький, але багато в чому вирішальний крок у велике життя.
|
|
Олексій Сурков
|
|
|
|
Коли вчитель, вручав мені глобус оцей,
Хоч чогось і не знав я, та старанно вчився,
Не холодний картон притискав до грудей —
Цілий всесвіт, що в глобусі тому містився.
|
|
Расул Гамзатов
|
|
|
|
Багато, багато разів в житті мені розповідали різні люди свою біографію і щоразу вони спинялися з особливою любов'ю, подовгу на образах учителів тієї школи, де колись училися. Згадували вони не зміст уроку, не стандарт, загальний для всіх шкіл, а щось характерне, індивідуальне, притаманне своїм учителям: їхні особливості, жести, ходу, манеру вести урок,— і разом з цим неповторним, особистим, що запам'яталося в учителі,— те цінне, що було від нього одержано, можливо, в одній фразі, в одному покаранні, в одній похвалі.
|
|
Марієтта Шагінян
|
|
|
|
У роботі вчителя і актора дуже багато спільного. Дуже багато. Вчитель працює, щоб вкласти в душу малечі й юнацтва все прекрасне, все добре, все гуманне; намагається розширити їхній світогляд, зміцнити в них патріотизм, любов до своєї землі, до свого народу, до своєї культури. Так само, по-моєму, і артист. Ми теж прагнемо до того. Бо інакше наша робота ні до чого, коли ми не викликаємо таких почуттів.
|
|
Наталія Ужвій
|
|
|
|
Безумовно, фах учителя дуже нелегкий, він дуже складний. Він вимагає серця доброго, чуйності великої. Тому що ми маємо справу — як артист, так і учитель — з живим матеріалом, з живою душею, з відкритими очима. Я дуже хотіла б нагадати молодим учителям про це. На вас дивляться молоді очі, вас сприймають молоді серця, нічим не затьмарені ще. З цією душею, з цим серцем багато можна зробити, якщо правильно направити їх.
|
|
Наталія Ужвій
|
|
|
|
Життя показує, що професія вчителя споріднена з професією художника. І вчителеві, і митцеві як ознака професії притаманні особливо природне обдарування, невідривність від життя країни, свого народу, гостра і неупереджена спостережливість, чулість і психологічна чуйність.
|
|
Сергій Герасимов
|
|
|
|
У кожної людини, хоч би хто вона була, є вчитель. І в того вчителя так само є вчитель. Великі вчені й визначні мислителі, перш ніж стати вченими й мислителями, також були учнями своїх учителів. Ніхто ніколи й ніде не ставав сам по собі вченим, мудрецем, художником.
|
|
Джалол Ікрамі
|
|
|
|
Одна з найзнаменніших ознак людського роду полягає в тім, що кожна нова генерація неодмінно додає щось нове до науки, здобутої від своїх попередників — учителів, до будь-якого ремесла і мистецтва, засвоєного від них, і в такий спосіб стає вчителем наступної генерації. Так розвивається й поглиблюється людське пізнання світу, вдосконалюється людська цивілізація. Так людство прямує до свого прогресу.
|
|
Джалол Ікрамі
|
|
|
|
Честь і слава нашим вчителям — першоджерелу всіх наших досягнень і всіх наших успіхів. Великі поети, що вславили в цілому світі літературу мого народу, перші слова вдячності завжди звертали до своїх вчителів. Учителя вони шанували над батька рідного.
|
|
Джалол Ікрамі
|
|
|
|
...Борг учня перед учителем величезний, і шкода, що ми починаємо розуміти що не під час навчання, а в пору змужніння. І найчастіше це розуміння приходить тоді, коли вчитель вже спить вічним сном, і слова невисловленої вдячності важким тягарем лягають на наші душі.
|
|
Джалол Ікрамі
|
|
|
|
...Щасливий той, хто вчасно висловив учителеві свою найщирішу вдячність.
|
|
Я вважаю себе щасливим, я встиг це зробити. Але чого варті слова вдячності проти того, що зробив для мене мій учитель!..
|
|
Джалол Ікрамі.
|
|
|
|
...Ми, письменники, які присвятили свою творчість дітям, підліткам, юнацтву, завжди і незмінно вважаємо себе навіки приписаними до тієї бойової ділянки нашого загальнонародного життя, де армія освітян, учителів, веде великий наступ на незнання, неуцтво, душевну сліпоту, на все те, що часом затьмарює наші світлі горизонти. Я вже мав нагоду, виступаючи на міжнародних зустрічах дитячих письменників і педагогів, закликати до того, щоб гарна книга для дітей була одночасно і уроком і святом для дітей. А сьогодні я думаю, що не лише яскрава, талановита дитяча книжка, але її шкільна година, натхненно проведена учителем, обдарованим, закоханим у свій предмет і пристрасно зацікавленим в тому, щоб вихованці його заразилися інтересом до знання — це теж не тільки урок, але й свято.
|
|
Лев Нассіль
|
|
|
|
Урок і свято — до поєднання цього в нашій роботі з дітьми повинні ми з вами прагнути, товариші! Урок в ідеалі розкриває перед учнями поезію і радість пізнання. Гарна художня книга стає для маленького читача святом емоційного узагальнення уявлень про прекрасний світ, в який ведуть і школа, і мистецтво.
|
|
Лев Нассіль
|
|
|
|
Професія учителя — найблагородніша серед усіх інших, може, ще й тому, що вона найдревніша. Людина раніш ніж стати найпершим у світі скотарем, мисливцем чи хліборобом вже була учителем, вихователем наступних поколінь. Можливо, що перший педагог був не стільки навчителем юних, скільки допитливим і терплячим вихователем.
|
|
Юрій Збанацький
|
|
|
|
Думаючи часто над проблемами виховання молодого покоління, над важким і прекрасним трудом учителя, я завжди згадую своїх перших учителів, на власному ставленні до них вивіряю ставлення і сьогоднішньої дітвори до своїх вихователів.
|
|
Юрій Збанацький
|
|
|
|
Довір'я. Мені здасться, що це є те головне, чого мусить кожний педагог добиватися у взаємовідносинах з учнем, з колективом класу. Коли вчитель не вміє завоювати повного довір'я своїх учнів, він ніколи не буде справжнім учителем. Я пам'ятаю, я яким довір'ям я ставився до свого першого вчителя. Кожне його слово для мене було священним. Бо воно було справедливим, красивим, звучним, воно відкривало мені такі грані життя і світу, про які до того я не міг навіть запідозрювати і здогадуватись.
|
|
Юрій Збанацький
|
|
|
|
Дорогі мої вчителі! З якою любов'ю й ласкою, як вдумливо й твердо ви керували моїми першими кроками! Де ви, любі мої? Яким голосом, якими словами озватись мені до нас, щоб почули мою ніжну подяку сина?
|
|
Олесь Донченко
|
|
|
|
Я думаю, що найбільше щастя, найбільша радість для письменника була б, коли б читачі назвали його своїм учителем, бо це дуже високе і дуже почесне звання.
|
|
Любомир Дмитерко
|
|
|
|
Учитель, що оволодів твоєю свідомістю на світанку днів твоїх, лишається твоїм наставником до тієї далекої межі, яку прийнято називати зорею вечірньою. Розмову, яку ти з учителем почав у дитинстві, ти ведеш з ним усе життя. Живий твій учитель чи ні, але ти готовий радіти його радощами, страждати його болем. Його друзі стали твоїми побратимами, як геть-чисто позбавлені твоєї приязні всі ті, кого він відкидав.
|
|
Савва Дангулов
|
|
|
|
Кажуть: Батьківщина починається з матері. Хай дозволено буде сказати нам: і з учителя. Є в його місії щось таке, що зближує її з великою місією, яку надала природа матері. Уявлення про світ як про прекрасне і вічне, уявлення, яке разом з життям дає дитині мати, вчитель покликаний зробити і осмисленим, і зримим.
|
|
Савва Дангулов
|
|
|
|
Учень сприймає від учителя самі рубежі світу навколишнього, самі межі видимого. Які межі цього видимого, залежить від того, як далеко зумів їх позначити в свідомості учня вчитель, а отже, як зумів він пов'язати день сьогоднішній з усім тим, що цей день створило,— з історією, Революцією...
|
|
Савва Даигулов
|
|
|
|
Яким би довгим не був твій життєвий шлях і якими б значними не були люди, яких ти на цьому шляху зустрів, ніхто з них у твоїй свідомості не взяв гору над учителем твоїм. Здавалось, те, що сприймалося тобою в дитинстві як досконале, буде переглянуто у зрілі літа, але так тільки здавалось.
|
|
Савва Даигулов
|
|
|
|
Найперша роль у шкільній справі, звісно ж, належить учителю. Саме від його таланту, від масштабності й багатства його особистості, від його душевної щедрості багато в чому залежить духовний клімат школи, той моральний тип людини, що його він вирощує... Життя подарувало мені багато зустрічей з так званими видатними людьми... Та ніхто, жодна людина не мала на мене такого могутнього морального впливу, як сільський учитель Олексій Федорович Калинцев. Все вражало нас, школярів, у цій не молодій уже людині. Вражали феноменальні як на ті далекі часи знання, вражала невичерпна і разом з тим спокійна, цілеспрямована енергія, вражав навіть зовнішній вигляд його, завжди підтягнутого, зібраного, святкового.
|
|
Федір Абрамов
|
|
|
|
Часто в дні напруженої праці і в годину дозвілля, спливають в пам'яті благородні образи моїх бойових соратників. З особливою повагою я згадую простих скромних партизанів, підпільників-учителів, які в час смертельного поєдинку з ворогом виявляли зразки мужності, витривалості, полум'яним словом і безстрашними ділами окриляли серця бойових друзів, людей, яких вони рятували від фашистських катівень і голодної смерті.
|
|
О. Ф. Федоров
|
|
|
|
Російську літературу викладала Ольга Степанівна Раєвська — наш класний керівник, уважна, турботлива жінка. Було в ній щось від наших матерів — вимогливість і ласкавість, строгість і доброта. Вона привчала нас любити російську мову, поважати книги, допомагала розуміти написане.
|
|
Юрій Гагарін
|
|
|
|
Я — токар, але більш як п'ятдесят колишніх моїх учнів тепер уже працюють токарями, майстрами цехів. Отже, і я в певній мірі відношу себе до вас, товариші вчителі.
|
|
В. К. Семітський
|
|
|
|
Ми, льотчики космонавти, з великою вдячністю завжди згадуємо своїх перших учителів... Наші шкільні вихователі допомогли нам обрати дорогу в житті, стати першовідкривачами космічних трас. Ми вдячні вам, дорогі наші вчителі, за ту величезну працю, яку ви вклали в наше навчання і виховання на благо процвітання нашої любимої Вітчизни.
|
|
А. Г. Ніколаев
|
|
|
|
...Учитель повинен не тільки словами навчання, а й вчинками добрий приклад показувати учням.
|
|
М. В. Ломоносов
|
|
|
|
Найбільше ж потрібно, щоб учителі подавали учням своєю власною поведінкою і вчинками приклади доброчесності, добропорядності, приязності, чемності і сумлінності, уникаючи перед ними як у словах, так і на ділі всього того, що викликати може спокусу або стати приводом до марновірств.
|
|
Ф. І. Янкович
|
|
|
|
...Зрозуміло, яка потрібна обережність і розважливість у виборі вчителів і вчительок, а особливо головних над училищами директорів і керівників. В останніх цих уся важливість і трудність полягає: вони повинні бути всім відомої і доведеної чесності й правовірності, а поведінка їх і звичаї мають бути наперед відомі й непорочні; особливо ж належить їм бути терпеливими, розважливими, твердими і справедливими, і, одним словом, такими, щоб виховуване юнацтво любило їх і шанувало і в усьому добрий від них приклад мало.
|
|
І. І. Бецкой
|
|
|
|
Що таке неуцький учитель, пасивний керівник інших, як не тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, отже, пусте місце. Хай буде йому соромно! А ти, раз ти дозволив поставити себе на те або інше місце,— відповідно до цього і дій. Ти отримуєш солдатську платню — так будь солдатом. Ти удаєш з себе вчителя — так учи або скинь з себе цю машкару.
|
|
Я. А. Коменський
|
|
|
|
Добрим учителем є той, хто намагається не тільки вважатися, а й бути таким.
|
|
Я. А. Коменський
|
|
|
|
Як дбайливий садівник, він доглядає за всіма рослинами під небом, які доручено йому виростити в садку його, щоб вони протягом усього часу свого росту були добре доглянуті, оживлювались і зміцнювалися поливанням і удобренням. Як добросовісний акушер, покликаний до ліжка умів, що страждають у пологах, він буде невтомно піклуватися, щоб уми легше й щасливіше розродилися... Щасливі школи, які мають таких учителів!
|
|
Я. А. Коменський
|
|
|
|
Наставники, будьте щирі, будьте доброчесні й добрі; нехай паші приклади закарбовуються в пам'яті ваших вихованців, поки проникнуть у їхні серця. Замість того, щоб квапитися вимагати милосердя від свого вихованця, я краще сам виявлятиму милосердя в його присутності...
|
|
Ж.-Ж. Руссо
|
|
|
|
Ви відрізняєте вчителя від вихователя,— нове безглуздя! Хіба ви відрізняєте учня від вихованця?
|
|
Ж.-Ж. Руссо
|
|
|
|
Я не кажу тут про якості доброго вихователя... Зауважу тільки, всупереч прийнятій думці, що вихователь дитини повинен бути молодим і навіть таким молодим, як тільки може бути молодою людина розумна. Я бажав би, щоб він сам був дитиною, якби це можна було, щоб він міг стати товаришем свого вихованця і завоювати його довір'я, поділяючи з ним утіхи його.
|
|
Ж.-Ж. Руссо
|
|
|
|
Учитель повинен бути для учня втіленням не тільки чуттєвого пізнання, а й абстрактного мислення, духу шкільної громадськості, підкорення особи спільній меті. Одним словом, він повинен бути втіленням зрілої, вихованої, якщо не досконалої, то такої, що прагне до досконалості, людини.
|
|
А. Дістервєг
|
|
|
|
Найважливішим явищем у школі, найбільш повчальним предметом для спостереження, найбільш живим прикладом для учня є сам учитель. Він — втілений метод навчання, саме втілення принципу навчання і виховання. Його особистість завойовує йому повагу, вплив, силу.
|
|
А. Дістервєг
|
Виховання — це вплив на серця тих, кого ми виховуємо. Діяти ж на серце можна тільки гіпнотизацією, якій так піддаються діти,— гіпнотизацією, заразливістю прикладу... І тому все або 0,999 виховання зводиться до прикладу, до виправлення й удосконалювання свого життя.
|
|
Лев Толстой
|
|
|
|
Я гадаю, що не тільки важко, а й неможливо добре виховати дітей, якщо ти сам поганий; і що вихованця дітей є тільки самовдосконалювання, в якому ніщо не допомагає так, як діти.
|
|
Лев Толстой
|
|
|
|
Отже, сільський учитель виховується серед народу. Ми уявляємо його людиною здоровою, фізично розвиненою і сильною; в ньому є й суто російське завзяття; фізичну силу і завзяття народ вельми шанує. Але ця сила й завзяття дістають у ньому розумне застосування, допомагаючи йому зблизитися з людьми. У вільний від занять час він ходить по селу, допомагає там і тут ділом і порадою. ...Ще більше, ніж цією кмітливістю і фізичною силою, сільський учитель зближується з народом через свої знання.
|
|
В. І. Водволов
|
|
|
|
...Особа вчителя відіграє величезну роль. За нормальних умов учитель — дуже великий авторитет для дітей. Для багатьох дітей він — ідеал, і в своїх відповідях на запитання, ким вони хочуть бути, маленькі школярі часто відповідають: «Учителем». Ще частіше вони називають учителя, якщо їх просять назвати найкрасивішу людину, найрозумнішу або найкращу.
|
|
П. П. Блонський
|
|
|
|
Ті самі діти добре поводять себе на уроках одного вчителя і погано — на уроках іншого. Учитель у встановленні дисципліни відіграє величезну роль. Найкраще діти поводять себе на уроках учителя, який має такі якості: 1) спокійний, урівноважений; 2) такий, що ставить перед дітьми певні, ясні для них, тверді, але посильні вимоги; 3) не принижує особи дитини і розуміє психологію дітей,
|
|
П. П. Блонський
|
|
|
|
...Учитель, який нервовий сам і нервує дітей, сьогодні вимагає одного, завтра іншого, а післязавтра нічого не вимагає, дуже дезорганізує дітей.
|
|
П. П. Блонський
|
|
|
|
Ті самі діти в одного вчителя учаться добре, а в іншого лінуються. Порівняльні обстеження показали, що найбільше діти лінуються в учителів, які мають такі недоліки: 1) самі не цікавляться своїм предметом; 2) погано володіють технікою ведення уроку; 3) не рахуються з дитячими інтересами.
|
|
П. П. Блонський
|
|
|
|
Я вважаю, що виховання є вираз політичного кредо педагога, а його знання є допоміжними.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Раніш, ніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте вашу власну поведінку.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Ніякі рецепти не допоможуть, якщо в самій особі вихователя є великі хиби.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Чому повинні бути недоліки? Хто це вигадав: «Ось мої недоліки, ось мої позитивні риси». Актив — пасив, і всі задоволені. Недоліки о, позитивні риси є — все, як належить. Я вважаю, що педагог не повинен допускати ніяких недоліків, і наші учні не повинні думати, що вони мають право на недоліки. Ми повинні вимагати від людини ідеальної поведінки (інша річ, що ми не завжди її досягаємо). І тоді буде якесь наближення до ідеала.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Виховання такого дисциплінарного тону буде успішним тільки тоді, якщо само керівництво подає приклад у цьому ж напрямі. Якщо, наприклад, колектив у строю або групою вирушає куди-небудь пішки, а начальник закладу або педагоги користуються екіпажем або машиною, то можна наперед сказати, що ніякий особливий дисциплінарний тон не буде вихований.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Потрібна маленька монографія на таку тему, як вплив одягу вчителя на характер учнів, вплив міміки вчителя на виховання характеру учня. Все це найдрібніші деталі, які вимагають уваги. Адже навіть Гоголь у своєму «Ревізорі» звернув увагу на те, що інший вчитель таку фізіономію скорчить, що хоч святих винось.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Я повинен бути естетично виразним, тому я жодного разу не вийшов з непочищеними чобітьми або без пояса. Я тож повинен мати якийсь блиск, в міру сили та змоги, звичайно. Я теж повинен бути таким радісним, як колектив. Я ніколи не дозволяв собі мати сумне обличчя. Навіть, коли в мене були неприємності, коли я хворий, я повинен уміти не виявляти цього перед дітьми.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Я без жалю звільняв прекрасних педагогічних працівників тільки тому, що вони завжди якусь журбу розводили. Доросла людина в дитячому колективі повинна вміти гальмувати, приховувати свої неприємності.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
...Метод наслідування у вихованні має велике значення. Як же дитина вас наслідуватиме, якщо ви будете весь час з кислою фізіономією, з таким виглядом, ніби ви жертвуєте вашим життям.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
...Які б ви не були ласкаві, цікаві в розмові, добрі й привітні, які б ви не були симпатичні в побуті та на відпочинку, якщо ваша робота супроводиться невдачами й провалами, якщо на кожному кроці видно, що ви своєї справи не знаєте, коли все у вас кінчається браком або «пшиком»,— ніколи ви нічого не заслужите, крім зневаги, іноді поблажливої й іронічної, іноді гнівної й нищівно ворожої, іноді настирливо шельмуючої.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Всі суперечки, що були у мене з педагогами і з старими наркомосівськими працівниками, і виникали з такого уявлення про пару — учитель плюс учень. Повторюю — такої пари немає. А що є? С школа, організація, колектив, загальний стиль всієї роботи.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
...Я дуже терпів від цього, коли до мене потрапляли вихователі, самі невиховані. Я витратив кілька років життя і роботи, бо даремно сподівався, що цей невихований вихователь буде нам когось виховувати. Потім я прийшов до глибокого переконання, що краще зовсім не мати вихователя, піж мати вихователя, який сам невихований... Які результати могли бути від такої роботи? Тільки розклад колективу. Інших результатів не могло бути.
|
|
А. С. Макаренко
|
|
|
|
Кращим знаряддям виховання є особа педагога, його приклад, здатний викликати наслідування.
|
|
В. М. Сорока-Росинський
|
|
|
|
У педагогіці і дидактиці дужо багато сказано про індивідуальний підхід до учнів, про особу педагога як про найважливіший, мабуть, фактор виховання, про значення прикладу, який подає педагог. Але нічого не сказано про індивідуальний підхід до самого педагога, про те, що таке його особистість.
|
|
В. М. Соропа-Росинський
|
|
|
|
Учитель найчастіше розглядається як проста арифметична сума тих чеснот, які йому належить мати. Якщо вони є в нього на всі 100% — відмінний педагог; на 75% — добрий, на 50%—посередній, нижче за 50% — поганий. Звичайно, це не так: кожний педагог зовсім не матрац, набитий чеснотами, а особистість, певний склад характеру, особлива «порода» — кожний у своєму стилі.
|
|
В. М. Сорока-Росинський
|
|
|
|
Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа — це передусім учитель. Особистість учителя — наріжний камінь виховання.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
...Пізнання дитиною світу починається з пізнання людини, а людина відкривається перед дитиною в образі матері, батька і вчителя.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Без особистості педагога — авторитетної, незламної, непохитної в очах вихованців — ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється на тому, що часто вихованця закликають іти за прапором в той час, як цей прапор ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального — ось у чому секрети педагогічного авторитету.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
...Улюбленим учителем підлітка, юнака, дівчини стає той, хто щодня відкривається перед допитливим юним розумом і полум'яним серцем якоюсь новою гранню. Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, турбуйтесь про те, щоб вихованцю вашому було що у вас відкривати. Якщо ж ви кілька років один і той самий, якщо день, що минув, нічого не додав до вашого багатства, ви можете стати осоружним і навіть ненависним.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Як вогню бійтеся інтелектуального окостеніння. Серця і розум юнацтва можна завоювати в наші дні тим сплавом моральної краси й інтелектуального багатства, який відкриває перед юнацтвом все нові й нові якості людини.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Учитель на все життя запам'ятовується людям як особистість, як характер, як індивідуальність, як ті «Іван Казимірович» або «Ніна Вікторівна», які неповторні, єдині в долі даної людини. Мені здається, сила дії уроку, його запам'ятовуваність, а головне — органічна сплетуваність чогось пізнаного розумом з чимось таким, що увійшло у волю і совість, тобто ідеал поєднання навчання з вихованням,— цілком залежить не від якихось теоретичних хитромудрощів учених педологів і методистів, а саме від особи самого вчителя, від його персональної чарівливості, від оригінальності його характеру, від виразності і небанальності його поведінки в класі.
|
|
Марієтта Шагінян
|
|
|
|
Людина, в даному разі педагог, тільки людина несе в самій собі зв'язок мислення з робленням, свідомості з моральністю, розуму з поведінкою і тільки сама людина, якщо вона не формаліст, не сухар, не перетворюється на — «від— до», може в школі «освічувати», тобто дати цілісний образ дитині, учневі, одночасно даючи йому знання і моральні підвалини, одночасно навчаючи і виховуючи.
|
|
Марієтта Шагінян
|
|
|
|
Треба це добре пам'ятати, коли ми порушуємо проблему вдосконалення вчителів: без вільного розв'язування творчої ініціативи педагога, без вільного виявлення його творчої особистості, без уваги до його індивідуальності, характеру, нахилів, одним напихуванням новими і новими «предметами» на курсах удосконалення, мені здається, ми не зможемо створити потрібний нам тип педагога.
|
|
Марієтта Шагінян
|
|
|
|
Довір'я і повага учнів приходять до вчителя не тільки за те, що він дає знання із свого предмета, а й тому, що він чесна людина, добрий, щирий старший друг, здатний привернути до себе колектив класу, зрозуміти і відчути особливості характеру кожного і вчасно надати допомогу. Славна країна талановитими вчителями!
|
|
Олексій Сурков
|
|
|
|
Рахунок, який пред'являють до педагога і до митця — один й той самий: що вони собою являють — особистість чи тільки професію. Особистість — це і світогляд, і індивідуальні особливості хисту, і принадність особиста, і чуйність, і школа. Постійна школа життя. Все разом і породжує неповторний метод педагога, так само як актора, режисера, музиканта. Нема особистості — нема вчителя, як немає й митця. З цим сусідить, звісно, і проблема професіональної майстерності.
|
|
Сергій Герасимов
|
|
|
|
Коли я думаю про те, якої колосальності й ваги ратне завдання розв'язали люди нашого покоління у минулій війні, мені хочеться низько вклонитися і нашим учителям. Добрий учитель виховує і своєю особистістю, а отже, скромністю своєю, вірністю покликанню, самовідданістю...
|
|
Савва Данеулов
|
|
|
|
Існує думка: діти люблять вродливих учителів. Хочеться уточнити: дітям здаються гарними розумні вчителі. Інакше кажучи, знаючі, талановиті, добрі, справедливі. Ось чому ця сором'язлива людина в толстовці, яка йде зараз шкільним коридором, ледь не торкаючись плечем стіни і ніби просить у неї захисту, навічно стала твоїм ідеалом.
|
|
Савва Данеулов
|
|
|
|
Учитель повинен, нарешті, постійно прагнути удосконалювати свої дидактичні знання і навички. Суть освіти значно більшою мірою полягає у всезагальності й універсальності поглядів, ніж у кількості знань. Нехай тому кожен постійно вивчав, крім навчальних посібників з різних галузей викладання, також твори, присвячені аналізові і викладу загальнопедагогічних, дидактичних і методичних питань.
|
|
А. Дістервег
|
|
|
|
Не ухиляйтеся від вивчення психології (цього духовного природознавства) і антропології взагалі (цього світоча педагогіки) і від дослідження основних, принципів загальнолюдського розвитку!
|
|
А. Дістервег
|
|
|
|
Якщо вчитель не знає духовної і фізичної природи людини, не знає законів її природного розвитку, як може він навчати, викладати і виховувати відповідно до природи?
|
|
А. Дістереег
|
|
|
|
Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях.
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Педагогіка — не наука, а мистецтво,— найобширніше, складне, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку. Як мистецтво складне й обширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібності й нахилу, і як мистецтво ж, воно прагне до ідеала, якого вічно намагаються досягти і який цілком ніколи недосяжний: до ідеала довершеної людини. Сприяти розвиткові мистецтва виховання можна тільки взагалі поширенням серед вихователів тих найрізноманітніших антропологічних знань, на яких воно грунтується.
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Чи треба говорити про значення психології для педагога? Мабуть, треба, якщо і в нас так мало хто з педагогів звертається до вивчення психології. Звичайно, ніхто не має сумніву в тому, що головна діяльність виховання відбувається в галузі психічних і психофізичних явищ; але звичайно розраховують в цьому випадку на той психологічний такт, який більшою чи меншою мірою властивий кожному, і гадають, що вже самого цього такту досить, щоб оцінити істину тих чи інших педагогічних заходів, правил та напучувань.
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Ми не кажемо педагогам — робіть так чи інакше; але кажемо їм: вивчайте закони психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, керуючись цими законами і тими обставинами, в яких ви хочете їх застосувати. Не тільки обставини ці без краю різноманітні, але й самі вдачі вихованців не схожі одна на одну. Чи можна ж при такій різноманітності обставин виховання й виховуваних індивідуумів зумовлювати які-небудь загальні виховні рецепти?
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами... Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного вплину, а засоби ці величезні!
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Педагогічні заходи й методи виховання дуже різноманітні, і тільки обізнаність з усією цією різноманітністю може притупати вихователя від тієї впертої однобічності, яка, на жаль, надто часто зустрічається в педагогів-практиків, не обізнаних з педагогічною літературою. І скільки лиха може заподіяти рутина одного такого педагога, якщо вона помилкова! Страшно подумати, що вона робить свій згубний вплив на тридцять, іноді навіть на сорок людських поколінь.
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
...Поодинока, недовголітня досвідченість, хоч би їй було сорок чи п'ятдесят років, ніщо перед досвідом кількох століть, в якому зосередилися результати педагогічної діяльності незчисленної кількості, принаймні таких самих, як і він, педагогів, між якими було багато видатних талантів та незвичайних осіб, які віддали всі свої сили справі виховання.
|
|
Я.Д. Ушинський
|
|
|
|
Якщо ж не можна братися абияк, з нальоту, до виховання дитини, то тим більш не можна з абиякими теоретичними відомостями розпочинати справу виховання народу.
|
|
Д. І. Писарєв
|
|
|
|
Навчаючи інших, теж навчаєшся.
|
|
Микола Гоголь
|
|
|
|
Чим гірше сам учитель знає предмет, якого він навчає, чим менше він його любить, тим йому необхідніші суворість і примус; навпаки, чим більше вчитель знає і любить предмет, тим природніше й вільніше його викладання.
|
|
Лев Толстой
|
|
|
|
Людина не може вчитися в іншої людини, коли та людина, що навчається, знає стільки ж, скільки й та людина, яка навчає. Учитель арифметики, який не знає алгебри, мимоволі припиняє своє навчання арифметики, як тільки його учень добре засвоїв чотири арифметичні дії.
|
|
Лев Толстой
|
|
|
|
Учитель на селі повинен бути енциклопедистом, у нього при школі повинна бути широка по всім галузям наук бібліотека.
|
|
Степан Васильченко
|
|
|
|
...Я вважаю, що основа педагогічної підготовки — широка загальна освіта, знання і розуміння людей, обізнаність у філософських питаннях, інтенсивний громадський інтерес. Якщо педагог позбавлений цього, він — педагог без фундаменту.
|
|
П. П. Блонський
|
|
|
|
Звичайно, вчитель повинен бути освіченою людиною. Але що таке освічена людина? «Народний учитель повинен бути енциклопедистом»,— ось уже понад десять років я чую цю безглузду фразу... Та якби ідеал енциклопедизму і був здійснений у наш час величезного зростання знань, то все ж він не є ідеалом освіти. Той, хто вивчив усі томи енциклопедичного словника, тим самим ще далеко не став освіченою людиною. Знання, наука — це не спіле яблуко, яке треба тільки з'їсти. Освіта не готовий продукт, а процес, як моральність не тотожна моральному самовдоволенню («Я вже досягнув ідеалу!»), а є самий процес морального життя. Так само як справжня, істинна моральність є прагненням до моральності, так і освіченість є прагненням до освіченості, безперервна, наполеглива і пристрасна робота над своєю освітою. І тільки така людина, а не всезнайко, і в освіченою людиною. Справжній учитель не енциклопедичний словник, а Сократ.
|
|
П.П. Блонський
|
|
|
|
Вчитель — це перший, а потім і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Не можна уявити собі місії вихователя без багатого життя в світі книг. Бібліотека вчителя, що поповнюється з тижня на тиждень,— це джерело думки, моральної енергії. Знання, взяті з книг, стають його власним багатством, його сумлінням. Справжній учитель переживає знання як радість особистого прилучення до духовних багатств, створених людством.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
У центрі етичного Я вчителя стоїть його ставлення до знань, розумової праці, науки, освіченості, читання, книжки. В образі свого вихователя діти повинні бачити безмежну відданість розумовому життю, науці. Дітей скоряє закоханість учителя в знання. Якщо ви хочете, щоб вас шанували, будьте провідником дітей на стежці подиву, зачудування істиною, яку ви відкриваєте разом з дітьми, а дітям здається, що відкривачі — вони, ви тільки їх помічник, без якого вони не можуть обійтися. Найтонше діти пізнають вашу працю тоді, коли з вашою допомогою вони мислять, відкривають істину, зачудовуються і дивуються.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Учитель готується до гарного уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашого фаху і технологія нашої праці.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителю треба ввібрати море світла, ні на хвилю не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань людської мудрості.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
|
Є дуже цікава закономірність педагогічної праці: передача знань не відбувається прямолінійно — ось це учитель сьогодні взнав і ось це він передає своїм вихованцям. Убоге й обмежено життя школярів, учитель яких покладається лише на те, що напередодні уроку ніде і візьме те, що необхідно віддати, передати.
|
|
В.О. Сухомлинський
|
|
|
